ИСТИНА |
Войти в систему Регистрация |
|
ИПМех РАН |
||
17 квітня в Донбаській національній академії будівництва і архітектури відкрилась міжнародна науково-практична конференція «Ефективні технології навчання і виховання в контексті Болонського процесу». Гості з Черкасс,Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Херсона, Умані та інших міст України, а також представники вузів Росії, Чехії, Німеччини та Італії познайомились з виставкою досягнень викладачів і вчених ДонНАБА у сфері освітньої та наукової діяльності, соціального захисту. РІШЕННЯ Міжнародної науково-практичної конференції «Ефективні технології навчання та виховання в контексті Болонського процесу» Освіта і наука є найголовнішими умовами утвердження України на світовому ринку високих технологій. XXI століття висуває до освіти нові вимоги. Глобалізація, швидка зміна технологій, утвердження пріоритетів сталого розвитку суспільства зумовлюють зростання ролі освіти, що, в свою чергу, обумовлює потребу її модернізації за рахунок прискореного, випереджувального інноваційного розвитку, забезпечення умов для розвитку, самоствердження і самореалізації особистості впродовж життя. Заслухавши і обговоривши представлені доповіді та повідомлення, учасники конференції констатують, що: − потребують перегляду форми організації навчально-виховного процесу, більш широке запровадження дистанційного навчання, використання IT-технологій при викладанні дисциплін, що дасть змогу обґрунтовано визначити нормативне навантаження викладачів в контексті виконання завдань Національного плану дій на 2013 рік; − висока якість підготовки фахівців передбачає тісний взаємозв'язок освіти і науки, педагогічної теорії та практики. Це головна умова модернізації системи освіти, її подальшого розвитку. Значний ефект підвищення ролі наукових досліджень на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях навчання студентів може дати лише комплексна модель вирішення цієї задачі, яка раціонально поєднує "зовнішнє управління" у вигляді наукового керівництва з боку досвідчених викладачів-науковців, "внутрішню мотивацію" у вигляді прагнення молодого дослідника зайняти лідируюче положення в обраній сфері діяльності (перемоги на конкурсах, олімпіадах тощо) і "прагнення до самоорганізації" у вигляді самостійних творчих колективів молодих дослідників, які підтверджують свою наукову самостійність; − перехід на дворівневу систему освіти та впровадження державних освітніх стандартів, заснованих на компетентнісному підході, вимагають від вищих навчальних закладів запровадження нових форм організації практичної підготовки студентів, пошуку нових більш тісних форм взаємодії і співпраці з потенційними роботодавцями; − соціальний захист студентів, викладачів, наукових співробітників – як запорука створення належних комфортних умов навчання і праці, є одним з головних чинників досягнення головної мети державної політики в галузі освіти – підвищення її якості. Узагальнивши пропозиції учасників, конференція вважає за необхідне визначити наступні основні напрями модернізації вищої освіти України в контексті Болонського процесу. В частині підвищення якості освіти, запровадження нових форм організації навчального процесу та практичної підготовки студентів ректорам: − розглянути питання та до 1 червня 2013 р. надати відповідні пропозиції Міністерству освіти і науки щодо формування нормативів навантаження, а саме кількості студентів на одного викладача з урахуванням специфіки напрямів та спеціальностей підготовки, можливості запровадження нових форм організації навчального процесу та технологій навчання; − здійснити заходи із запровадження у навчальний процес високоякісних, інформативних інтерактивних дистанційних курсів, IT-технологій; − підвищити якість освітніх послуг, пов'язаних з підготовкою іноземних громадян до вступу у вищі навчальні заклади України, забезпечити якісне вивчення української мови іноземними студентами; − опрацювати та до 1 липня 2013 р. внести Міністерству освіти і науки України пропозиції щодо можливостей розроблення нових власних технологічних розробок з вивчення іноземних мов та їх впровадження в навчальний процес; − ініціювати звернення до Голови Ради міністрів АР Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з метою акцентування їх уваги на ситуацію, яка склалася в загальноосвітніх навчальних закладах щодо ставлення до випадків заохочення дітей на навчання за кордоном; − забезпечити заходи з підвищення якості практичної підготовки студентів, залучення студентів до роботи в науково-виробничих центрах вищих навчальних закладів, де вони мають змогу набути певного практичного досвіду як запоруки швидкої адаптації на виробництві після закінчення вищого навчального закладу. В частині активізації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах ректорам і проректорам з наукової роботи: − забезпечити постійне здійснення комплексу заходів, що сприятимуть омолодженню науково-педагогічного складу вищих навчальних закладів, насамперед, шляхом своєчасної підготовки кандидатів і докторів наук через діючу мережу аспірантури та докторантури, для чого: а) через депутатський корпус ініціювати питання змін до Закону України «Про вищу освіту» в частині подовження терміну підготовки магістрантів на базі ОКР бакалавра до двох років у відповідності до загальноєвропейської практики, що дозволить забезпечити координацію навчальних планів вищих навчальних закладів України та провідних європейських університетів, реалізувати на практиці програму мультидипломного навчання та забезпечити необхідний рівень підготовки магістрантів наукового спрямування для їх подальшого навчання в аспірантурі; б) при підготовці наукових кадрів особливу увагу приділяти ефективному використанню бюджетних коштів, пов’язаних із цим процесом, забезпечивши показники ефективності діяльності аспірантури і докторантури не нижче 50 % (кількість дисертаційних робіт, підготовлених до захисту у встановлені терміни); − розглянути на вчених радах вищих навчальних закладів показники ефективності вкладення бюджетних та власних коштів в проведення наукових досліджень, що проводяться у вищому навчальному закладі. Невід’ємною складовою результатів цих досліджень має бути високий рівень їх інноваційного впровадження, в тому числі у вигляді проданих ліцензій на нові матеріали, технології, процеси тощо; − через депутатський корпус ініціювати питання щодо внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» в частині надання повноважень вищим навчальним закладам за рахунок їх коштів направляти студентів на міжнародні конференції, семінари тощо; − забезпечити широку участь студентів, аспірантів і молодих учених при виконанні наукових досліджень за всіма джерелами фінансування на постійній основі з оплатою праці відповідно до характеру роботи, що виконується та її результатів; − стимулювати активізацію наукової складової в діяльності органів студентського самоврядування, через участь: а) в роботі комісій з відбору студентських наукових робіт на всеукраїнські та міжнародні конкурси, конференції, формування складу команд для участі в студентських олімпіадах; б) у складі об’єднаного журі викладачів і студентів з представлення кандидатур на отримання грантів та іменних стипендій; в) у складі редакційної колегії з відбору студентських наукових робіт для публікації у збірках наукових праць за результатами проведення щорічних конференцій молодих учених, аспірантів і студентів та інше. В частині підвищення рівня соціальних гарантій для студентів та викладачів вищих навчальних закладів ректорам, проректорам з економіки та соціальних питань разом з проректорами з наукової роботи забезпечити: − фінансову підтримку і широке впровадження новітніх технологій, розроблених на сучасній науковій основі (перш за все, енергозаощаджувальних), спрямованих, з одного боку, на створення комфортних умов для праці і навчання, а з другого – на підвищення ефективності самого навчального процесу (фінансова підтримка інноваційних технологій навчання на мультимедійній основі); − необхідні умови побуту, навчання, наукових досліджень як невід’ємної складової студентської мобільності і наукових стажувань молодих дослідників, які приїздять до України, що на практиці дозволить українським ВНЗ стати важливою складовою реалізації основних принципів Болонського процесу разом із європейською освітньою спільнотою. Рекомендувати Міністерству освіти і науки: − провести нараду за участю представників вищих навчальних закладів щодо удосконалення роботи Єдиної державної електронної бази з питань освіти в частині усунення дублювання подання звітності в електронній та паперовій формі; − спільно з Радою ректорів України: а) довести до відома Верховної Ради України про не підтримку вищими навчальним закладами ІІІ–ІV рівня акредитації проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо використання будівель, споруд, приміщень навчальних закладів та установ системи освіти) (реєстраційний номер 2167 від 04.02.2013, ініційований народним депутатом Гриневич Л.М.); б) опрацювати питання внесення змін до законодавства України в частині перегляду механізму розпорядження коштами спецфондів вищих навчальних закладів, що дозволить цілеспрямовано використовувати їх на оновлення і розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень. Рішення конференції направити до Академії Педагогічних Наук України, Управлінь освіти і науки обласних державних адміністрацій, вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки України. Оргкомітет Міжнародної науково-практичної конференції «Ефективні технології навчання та виховання в контексті Болонського процесу»: − Суліма Євген Миколайович (голова); − Горохов Євген Васильович; − Данчевська Марія Володимирівна; − Зайченко Микола Михайлович; − Мущанов Володимир Пилипович; − Якименко Олександр Васильович.